понабивати

-а́ю, -а́єш, док., перех.

1) Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки.

2) Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях.

3) Зробити на тілі багато слідів від ударів, багато синців.

4) Ударами насадити що-небудь на щось (про багато предметів). Понабивати коси. || у сполуч. зі сл. бочка, діжка. Відремонтувати багато бочок, набивши на них обручі. || у сполуч. зі сл. кайдани. Закути багатьох.

5) Наповнити, напхати чим-небудь багато чогось.

6) Розбиваючи що-небудь, набити багато шматків, у багатьох місцях.